Вища рада правосуддя нарешті зробила крок до припинення навали кримінальних проваджень, що відкриваються проти суддів за першої-ліпшої нагоди. Приводом для цього стало звернення одеського судді Сергія Кічмаренка.
Річ у тім, що потерпілі в кримінальному провадженні, яке він розглядає, звернулися до прокурора Одеської області із заявою про скоєння суддею злочину. Отримавши відмову, подали скаргу на прокурора, вимагаючи внести відповідні дані до ЄРДР. Суддя відреагував симетрично: подав заяву про скоєння злочину, відповідальність за який передбачено ч.1 ст.376 Кримінального кодексу.
Як поінформував член ВРП Вадим Беляневич, під час перевірки встановлено, що потерпілі не тільки «систематично та цілеспрямовано вчиняли дії, спрямовані на зрив судових засідань», а й звинуватили С.Кічмаренка в скоєнні злочину. «Подібна поведінка учасників судових справ створює в пересічних осіб уявлення про можливість впливу на суд і судове рішення в позапроцесуальний спосіб та безкарність протиправних дій. Така ситуація завдає шкоди суддівській незалежності», — підсумував В.Беляневич.
У Раді погодилися з тим, що за таких обставин є підстави вважати: потерпілі втручаються в діяльність судді. Водночас у зверненні до Генеральної прокуратури запропоновано перевірити, чи не містить заява про вчинення суддею кримінального правопорушення ще одного складу злочину — кваліфікованого за ст.383 КК.
Як раніше зазначав «ЗіБ», саме застосування відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про скоєння злочину може подолати тенденцію використання кримінальних проваджень як інструменту тиску на суд. Причому не повинні робитися винятки і для працівників правоохоронних органів, які полюбляють відкривати справи за ст.375 КК, якщо їм не сподобається рішення судді.
Тепер важливо, чи прислухаються на вул. Різницькій до порад ВРП і як скоро заявників-потерпілих запросять на допит. Можна бути впевненим: тільки-но буде перший вирок за ст.376 КК, охочих тиснути на суд у такий спосіб різко поменшає.
© Закон и Бизнес
_03_03.png)
